Home

Advertisement

? ou&quand [entries|archive|friends|userinfo]
? ou&quand

[ userinfo | livejournal userinfo ]
[ archive | journal archive ]

noir [May. 17th, 2009|01:56 pm]
link5 comments|post comment

Vaffanculo! [Mar. 20th, 2009|05:23 pm]
[Current Location |Kiev]
[mood | confused]
[music |Чайф - В её глазах]




read about

by me& [info]in2eternity

watch )
linkpost comment

(no subject) [Jan. 7th, 2009|01:03 am]
first clicking to



little steps from poen on Vimeo.
linkpost comment

(no subject) [Nov. 24th, 2008|08:52 pm]
[mood |creative]

"Это было в 1912 году. Жюль – иностранец в Париже, попросил Жима, которого он едва знал повести его на бал Четырех искусств. Жим нашел ему приглашение и отвел к костюмеру. Именно во время поиска простого костюма раба, родилась дружба Жима и Жюля. Она укрепилась во время бала, где Жюль был спокоен со своими глазами полными юмора и нежности. На следующий день у них была первая значительная беседа и потом они виделись ежедневно. До поздней ночи они преподавали друг другу свой язык и литературу. Они зачитывали свои поэмы и вместе их переводили. Их также объединяло безразличие к деньгам. Они беседовали не спеша. Никто из них не встречал раньше такого внимательного слушателя. В парижской жизни Жюля не было женщины, хотя он этого очень желал. Жим знал многих и познакомил Жюля с молодой музыкантшей. Начало показалось благоприятным. Неделю Жюль был не много влюблен и она тоже. Потом была красавица из кафе, затем была вдова блондинка. Они бывали в свете втроем. Она расстроила Жюля, сказав, что он красив, но неуклюж. И привела ему тихую подружку, которая оказалась для Жюля слишком тихой."
linkpost comment

Don't forget to be the way you are [Apr. 5th, 2008|04:28 am]
[mood |creative]

Thoughts...
link1 comment|post comment

i want to get fun !!!! ) [Mar. 28th, 2008|01:49 am]
[mood | giggly]

Is it true that when you recorded ‘Bruise Pristine’, you did it naked?

Brian: Absolutely.

Oh, i so like them!))) and

Have you ever had a near death experience with a fan?
by Helena Berg.

freaking out
linkpost comment

"Бесы" . Достоевский. 1870-1871гг [Mar. 16th, 2008|12:20 am]
- Почему же врал? - нахмурился он опять, уставившись в землю.
Я извинился и стал уверять, что не выпытываю. Он покраснел.
- Он правду говорил; я пишу. Только это все равно.
 )
link2 comments|post comment

Шепоты и крики [Feb. 13th, 2008|10:56 pm]
Ингмар Бергман . "Шепоты и Крики".

...

- Иди сюда Мария. ... Подойди.
Взгляни на себя.Ты прекрасна.Может даже красивее чем когда-то. Но
ты изменилась. Я хочу , чтобы ты это увидела.Сейчас ты бросаешь на людей быстрый расчетливый взгляд, а когда то у тебя был прямой открытый взгляд безо всякого притворства. Твой рот выражает неудовольствие и голод, а раньше он был таким нежным.Кожа у тебя бледная - ты пользуешься косметикой. На твоем прекрасном широком лбу теперь по четыре морщины над каждой бровью. При таком освещении - их не видно, а при дневном - очень даже.Знаешь откуда они взялись?
- Нет.
- От равнодушия, Мария. Эта прелестная линия от уха до подбородка стала расплывчатой от самодовольства и лени. Что еще? На переносице. Ты часто улыбаешься, Мария? Видишь , слишком часто.Под глазами у тебя резкие , уже заметные морщины от скуки и раздражения. Ты видишь все это?
- Ты видишь все это?
- Когда поцелуешь почувствую.
- Ты издеваешься.Но я знаю, где ты это видел.
- И где же?
- На собственном лице.Ведь мы с тобой так похожи.
- Ты имеешь в виду эгоизм,безразличие и равнодушие?
- ...

p.s. думаю, когда-то они были похожи.
link3 comments|post comment

Китай. Отличный План. [Jan. 12th, 2008|03:18 am]
нам-то пофиг...

а в Китае, тем временем, запретили YouTube
немного углубившись в тему, обнаружил, что:
- в китае запрещён ЖЖ (это итак все знали)
- в китае запрещён Skype
- в китае под запретом RSS-фиды (а так же все URL содержащие в в себе "feeds", "rss" и "blog")
- теперь в китае и видео на YouTube посмотреть нельзя



> Недавно запретили Skype?

в этом году

помимо этого ещё много чего запретили... среди запрещённых есть уже, если не ошибаюсь, даже Yandex и Facebook

источник : http://crizis.livejournal.com/89645.html
link3 comments|post comment

(no subject) [Dec. 22nd, 2007|03:12 am]
Зрівняти голос до .. ?
Розкидати думки розкриті,
Що значить - щось чуже розбити? Розтеревеніти своє.Щоб,ніби жарт усе.Зайти в куток,
не знати стіни де, у тих - хто поряд.
Ховатися поміж міцних рукостискань - уряд.
Учитися тримати прямо спину,
щоб знати не тобі, а собі ціну.
linkpost comment

(no subject) [Nov. 13th, 2007|04:00 pm]
Прибитые гвоздями мысли.
Защищают каноны нравственности.
Непонятно, кто кому верит, кто что скрывает.
linkpost comment

(no subject) [Jun. 23rd, 2007|01:33 am]
[mood | worried]
[music |ничего, просто =ночь.]

Притриманна розкутість назріває хвилями,
що тобою ж ковтаються - наливається повінь.

Закреслені ілюзії - залишаються усмішкам,
Розмежені дії - примножують незадоволення,
Кажуть починаються грози.

Роздерті рани заживлячись сверблять...,
Люди стікають у себе ,
Під своїми грозами - у свою ж повінь.
link3 comments|post comment

The last in line is always called a bastard [Jun. 2nd, 2007|07:08 pm]
[music |Placebo - I Know]

За індивідуальним розкладом
фарбовані, по-іншому думані, нарешті віддерті спогади -
Більше не лякають, не напружують, навіть не датуються,
лежать в минулому - бо розпачливо-сумно поодинокі -
тепер хиткі в межах, розм яклі в діях, розхристані в словах.
Вони.Мені їх жаль.


Тож... )
насолоду від Placebo.
be in///
разом...)
link4 comments|post comment

legs,it is so lovely... isn't it? [May. 9th, 2007|11:14 pm]
link11 comments|post comment

Не за телефоном. [May. 4th, 2007|12:27 pm]
link2 comments|post comment

(no subject) [Feb. 8th, 2007|07:54 pm]
Параллельные мысли. 4 и 96. Разница в удовольствиях.


Неизвестны границы крайностей. Крайностей, которые являются уже абсурдом для окружающих, но еще таких близких и до боли логичных твоему подсознанию, которые складывают всю последовательность неизбежного влияния всего именно на тебя. И даже не страшно, что этого никто не заметит, и даже не страшно, что ты про это никому не расскажешь, страшно то, что ты можешь никогда не найти причину. И непонятная тревога. Страх незнания. Глухой тупик надиктованности. Круговорот системы. Педантичность до предела. Фастфуд до нихочу. Бойня. Люди, и люди насилуют себя морально для показателей общественности, давятся физическим удовлетворением для имения всех благ, потому что по-другому нельзя. ПО-другому – это значит противоречить причинам понимания счастья для большинства, провоцировать непонимание для окружающих, значит столкнуться с осуждением, значит быть изгоем, быть непонятым, быть никем. Не быть. И пилит, скалачивает, красит, закапывает, забивает, танцует – без остановки, все без остановки, чтобы иметь «нормальное человеческое счастье», чтобы быть первым в массах, а не быть уникальным, чтобы смеяться, и бояться быть обсмеянным, чтобы жить общей иллюзией…, а не хотя бы … ,я прямо не знаю, попытками поиска. Жить в своём мире-иллюзии и с теорией старания не делать никому зла – что может быть приятнее?


О, крайности доходят до безграничного совершенства. У них два пути : полное неприятие или всемирное признание. Всегда нераскрытость, неразгаданность, непостежимость. временная отрешенность, издевательская простота, исключительная неповторимость. Роковой случай, избирательное свойство. Игры ума. О, что стоит расслабиться. Неадекватность к жизни и вот.Как жаль.
Шах. Мат.
Еще хуже- детским мат. Извините не могли бы вы…, простите, а вот мне нужно…, не сможете ли в данной ситуации…, перемотать пленку назад. НА меня плохо влияет 25 кадр. Ну , простите, не привыкшая, как то плохо реагирую на прививки. Психическая нестабильность, загнанность, , непонятная откуда взявшаяся униженность, непринятие, изнасилование.

Я.Мне скоро 20. Я делаю каждый день то, что должна. Я дышу воздухом, я хожу на пары, я вполне нормально выполняю все, чтобы не вылететь. Из Системы. Я часть Системы. Я ее единица. Я веселюсь, я смотрю кино, я развлекаюсь- я пользую систему, чтобы хоть как то отомстить ей.


Депрессивные мысли, что синоним болезнь, что синоним нужно лечить у врача, что синоним с тобой что-то не в порядке, что синоним… Но почему, почему никто не видит это как один из методов прогрессивного развития во всех направлениях и смыслах как возможность глубокого, а главное – самостоятельного познания мира в себе. Как вознаграждение – получение полного контроля над своими эмоциями и переключение собственноручных каналов, линий, волн в любой момент в любой ситуации. Полное притворство в игре под названием «Система». Манипуляция собственными чувствами, чтобы в конце концов сойти с ума.
Горе от ума, горечь от ума, безумен. Умом не наделен, ума лишен.
/No brain – no pain/
link6 comments|post comment

Щось є, чогось немає.... [Jan. 14th, 2007|02:08 am]
This body holding me
Feeling eternal all this pain
is
an
illusion
Of what it means
to be
alive
Tool, “Parabola”

Навіщо, питається?
Любко Дереш

Досі розгублено, але ж мало, Воно - Тіло, пильнувати, ту - Душу, невідомо навіщо дану, і , як помітило Тіло, вже розхристану. Панічно нав язливі плани щодо режимів, вітамінів, фізичних вправ все думалися тілу, і їх було закрай, і Воно щораз із острахом нагадувало собі, що потребують вони робити щось із тою - Душею. Тіло було вухасте, і вухи ті чули, що таке хвилина, що таке година, вони знали що є день, а що є рік. І малася ж та відповідальність - зберегти себе, через це - Тіло спочатку обмацувало чи все ще є Воно, і чи ще є у стані здоров я, і помічало Воно чим живе Душа. І засмучувалося тою нерозважливістю. Не знало причин тому. Хвилювалося через це. І стукав до Тіла час.
І боялося Тіло, як розкриється перед Душею, знало Воно - світ Душ складніший за світ Тіл. Боялося Тіло необачності любові до всього розумного, незрозумілого і красивого. Боялося Тіло, що дозволить тій – Душі все.
linkpost comment

"Немало мною выпито напитков изумительных из дышащих сосудов" [Nov. 29th, 2006|01:30 pm]
Безысходность от разочарований
давит в мозг тревожными сигналами.
Все время на линии занято.
Закончилась цветная краска,
чтобы разукрашивать мир.
Черно-белый эфир,
И чужая цветная маска,
Я нашла её. Как находят деньги.
Кину в переходе - решение принято,
Я дозвонилась,
ангельский голос сказал :
"В силу многочисленных собраний,
информационное поле перегружено каналами."
Но только не моим - подумала я.

Лицо открыто для чужих красок.
Я не знаю, что делать- теперь уже
ищу чужую маску.
Время уходит, кто то жалеет его,
я смотрю на небо и думаю о нем,
и о том,
зачем я о нем думаю.

Ищу чем закрыться,
Опять ангельские лица.
Стучат.И часы тоже стучат.
Наверное, что то происходит, когда во сне ты хочешь позвонить Богу.
(Одеяло упало.Как неприятно.)
link5 comments|post comment

Mix [Nov. 12th, 2006|11:30 pm]
Епіграф

"Каждое новое поколение бралось все из той же вечной тусовки: книжная болтовня, артистическое хулиганство, легкие наркотики, оппозиционное пижонство. РАФ относились к "левой сцене" с иронией, но понимая: и глубокие теоретики, и распространители уже готовых идей, и те, кто непосредственно учавствует в войне - все беруться оттуда, из людей начитанных и неряшливых, талантливых и ленивых. К ним переходили те, кто переставал сомневаться....Сомнения отравляют все, что ты делаешь."

Використано з матеріалів пані http://in2eternity.livejournal.com/5088.html







Цілком природньо закладений принцип бажання кращого життя в усіх можливих формах і прагнення відчуттів захищеності з можливістю затамувати нудьгу,що обов язково при цьому з являється, змушує людей якщо не самостійно розраджувати себе власними ідеями(що є дуже рідкісним),то користуватися вже придуманими та випробуваними, або влучніше для нашого суспільства буде сказати протестованими.Один із варіантів відповіді диктату сьогоденних умов існування може стати,за кращим варіантом, розумне пристосування людини,що свідомо уявляє межі між самостійним існуванням і так званим життям тих,хто став ,на жаль, конвеєрним психозапрограмованим за N-х-обставин(щоб жити фізично,замість того ,щоб жити духовно).Проте саме за необхідністю і швидкістю пристосовного процесу людина,маючи вже закладений природній потенціал, або зводить його нанівець,тим самим поповнюючи ряди кібероіснуючих, або поступово набуває незалежність як у фінансовому так і в духовному.Тож, що саме значить незалежність в духовному, а саме одна з її основ - мораль?
Звертаючись до думок та спостережень пана Клена,оригінал яких можна побачити тут
http://a-klen.livejournal.com/18879.html,
хто ще може той спостерігає часи,"коли поступова деструкція особистості має цілком конструктивну мету вибудови нового образу людини, що мислитиме інакше".
Тож словами автора "зникає певний канон, натомість приходить невимушене вільнодумство. Напевно, в організмі людства аморальність та патогенність виконують якусь важливу функцію, позаяк ніщо не існує даремно. Із цього ідейного бродіння, що пересічні люди називають „соціальним гноєм”, виходять зародки нових ідей, котрі спричинюють культурні революції світових масштабів. Такі глобальні зміни зумовлюють перегляд загальних моральних устоїв, а з ними, власне, розуміння моралі та її патогенного руйнування."

На що, є дуже цікаві роздуми пані barbituric_ali

"Патогенний текст і усе падіння моралі лежить у площині питання про "ТАБУ", табуйована лексика (мати), табуйовані теми (педофілія, інцест, моральний розклад). ЛЮдство починало з вироблення канону, аби передавати інформацію у найбільш точній формі (ось чому в древній Греція було неможливо відходити від канонів скульптури, картини, архітектури). І за віки напрацювавши цей канон, напрацювали і табуйовані теми, що були болючими для суспільства. в 19 ст.в інтелектуальних сферах почалося епатування, що є нічим іншим як встряскою мізків, щоб відкрити Табу і почати вирішувати проблеми. А зара ми маємо дві паралельні лінії: світську, де слово ХУЙ і досі вкидає порядних тюленчиків у червоний, і табуйовану, в межах, якої є вже табу на "світську" (припустимо: любовь-марковь - це гавно!) Тобто ми живемо в двох площинах маргінально-чесній, і гламурно-вуальованій. Тобіж канон не зникає, просто світ ідей поляризується навкруги красивого і проблемного".
Щодо моралі ,то такі питання залишаються і будуть залишатися відкритими.
Тож, якщо нам жити,
чи зможемо ми /чи треба нам/чи комусь і навіщо змінювати існуючу інфляцію моральних цінностей на девальвацію ,що пов язана з поверненням хоча б первинно-приподньозакладених моральних устоїв,абож усім відомо,якщо ти не зробиш,то зроблять інші,за таким розвитком залишиться зробити собі скриту девальвацію ,тим самим знижуючи планку своїх пріорітетів насамперед перед своїми мріями і планами.
link1 comment|post comment

Отакі то плани [Oct. 5th, 2006|11:26 pm]
Моя улюблена пара - це пара з матана))))), - практика.
Це коли збирається багато розумних хлопчиків, і ці розумні хлопчики почерзі розв.язують розумні завдання з матанчика біля дошки.А іноді розумні хлопчики роблять якісь випадкові помилки,тоді інші розумні хлопчики їх виправляють, або розумний дядечка каже якісь розумні речі.І так цілу пару.
І можна вже робити план черги ... виходу розумних хлопчиків до дошки.
От чим займаються легковажні дівчата.
link3 comments|post comment

navigation
[ viewing | most recent entries ]
[ go | earlier ]

Advertisement